Літописна Лиса гора поблизу Пліснеська

Студії над історичною географією галицьких та волинських земель започатковані ще у середині ХІХ ст., однак локалізація окремих об’єктів літописної географічної номенклатури досі залишається дискусійною або ж знаходиться на периферії дослідницьких пошуків. До їх числа відноситься оронім “Лиса гора”, згаданий у літописі...

Детальніше

Розвиток бджільництва в Підгорецькому монастирі

У минулому в монастирях разом з душпастирською діяльністю ченці займалися господарською діяльністю (збиральництвом, землеробством, садівництвом, тваринництвом, ремеслами тощо). Одним із таких занять було бджільництво, яким займалися в багатьох чернечих обителях в т. ч. у Підгорецькому монастирі. Розвитку бджільництва в монастирі сприяло...

Детальніше

Перстень з тамгоподібним знаком з Пліснеська

У 2009 році під час розкопок язичницького культового центру VІІ–Х ст. на Пліснеську, у розкопі № 3, археологи натрапили на багато цікавих знахідок. Тут зустрічалися предмети озброєння, побуту, прикраси і навіть – засоби виробництва… Серед прикрас було виявлено, на перший погляд,...

Детальніше

Чи був Пліснеськ городищем ранньозалізного віку?

Гортаючи сторінки наукової літератури про древній Пліснеськ можна натрапити на багато цікавих, а почасти й дискусійних речей. Одна з них стосується питання, чи був Пліснеськ городищем ранньозалізного віку? Себто, чи було це відоме укріплене поселення слов’янського й давньоруського періодів будоване...

Детальніше

Ресурсна зона Пліснеського городища у ІХ–Х ст.

Ресурсна зона слов’янського городища визначала господарську діяльність його мешканців. Умовно – це території у радіусі 5 км довкола. Не виключено, що як і сьогодні, тисячу років тому у радіусі 1 км довкола Пліснеського городища понад 60 % площ займали ліси....

Детальніше